Коротко:
- Готівкові гривні друкують і монети карбують виключно на Банкнотно-монетному дворі Національного банку України в Києві (вул. Пухівська, 7).
- Спеціальний банкнотний папір виробляють на Фабриці банкнотного паперу в Малині Житомирської області.
- Повний цикл виробництва власних грошей Україна закрила у 1998 році — раніше перші гривні друкували за кордоном.
- За понад 30 років роботи двір надрукував майже 30 мільярдів банкнот і відкарбував понад 13 мільярдів монет.
- Емісія готівки — це не «включення верстата» для фінансування бюджету, а заміна зношених купюр і забезпечення потреб економіки.
- Українська гривня має понад 20 елементів захисту, багато з яких закладають уже на етапі виготовлення паперу.
Гроші в Україні друкують не десь «за сімома печатками» і не на якомусь секретному заводі в лісі. Усе відбувається цілком офіційно — на спеціалізованому підприємстві Національного банку. Банкнотно-монетний двір у Києві — це місце, де з’являються ті самі купюри, які ми потім бачимо в гаманцях, банкоматах і касах. І монети теж. Без цього двору гривня просто не існувала б у фізичному вигляді.
Багато хто досі плутає два різні поняття: фізичний друк банкнот і емісію грошей у економічному сенсі. Перше — це конкретний виробничий процес на верстатах. Друге — створення безготівкової грошової маси через операції Національного банку. У цій статті розберемо саме перше — де, як і чому в Україні з’являються паперові та металеві гроші.
Якщо коротко відповісти на запитання з заголовка: усі гривні друкують і карбують у Києві на Банкнотно-монетному дворі НБУ. Папір для них роблять у Малині. І ніхто інший в Україні цього робити не має права.
Де саме розташований Банкнотно-монетний двір
Підприємство знаходиться в Деснянському районі Києва за адресою вул. Пухівська, 7. Це не центральна будівля Національного банку на Інститутській — та, з грифонами і красивим фасадом. Банкнотно-монетний двір — окремий виробничий комплекс, який спеціально будували для виготовлення грошей.
Офіційно двір створили 1 жовтня 1994 року постановою Правління НБУ. Банкнотна фабрика запрацювала тоді ж. Монетний двір відкрили пізніше — у квітні 1998-го. До того монети частково карбували на Луганському верстатобудівному заводі, а частину замовляли в Італії.
Зараз у структурі три основні підрозділи:
- Банкнотна фабрика — друк купюр;
- Монетний двір — карбування монет і виготовлення державних нагород;
- Фабрика банкнотного паперу в Малині — виробництво захищеного паперу.
Папір з Малина привозять до Києва, і вже тут на нього наносять усі зображення, захисні елементи та номери. Потужності Банкнотної фабрики дозволяють випускати близько 1,5 мільярда банкнот на рік. Монетний двір здатен карбувати близько мільярда обігових і розмінних монет плюс сотні тисяч пам’ятних.
У практиці помічав, що багато людей плутають адреси. Хтось думає, що гроші друкують прямо в головній будівлі НБУ на Інститутській. Ні. Там — правління, аналітики, музей грошей. Виробництво — на Пухівській.
Як з’явилося власне виробництво грошей в Україні
Після проголошення незалежності питання стояло гостро. Карбованець швидко знецінювався, а власних потужностей для друку нової валюти не було. Перші гривні зразка 1992–1996 років друкували за кордоном. Дизайн створили українські художники Василь Лопата і Борис Максимов, а друк виконали Canadian Bank Note Company (Канада) і Thomas De La Rue (Велика Британія). Купюри привозили морем.
Рішення будувати власну Банкнотну фабрику ухвалили ще 1992 року. Підрядником виступив Австрійський монетний двір. У 1994-му запрацювала перша друкарська лінія. У 1997-му відкрили Фабрику банкнотного паперу в Малині. А 1998-го — Монетний двір. З того моменту Україна увійшла до невеликої групи країн (близько 60 у світі), які мають повний цикл виробництва власної валюти — від паперу до готової банкноти і монети.
Це була не просто технічна задача. Власне виробництво дає незалежність. Не треба чекати на іноземні замовлення, можна швидко реагувати на потреби обігу і змінювати дизайн чи захист.
З чого роблять українські банкноти
Основа — спеціальний банкнотний папір. Його виготовляють із бавовняних волокон, а не з деревини. Бавовна робить папір міцнішим, стійкішим до зносу і вологи. Для деяких номіналів (зокрема 1000 гривень) додають ще й лляні волокна — близько 20 %.
Процес на Фабриці в Малині складний. Спочатку бавовняну сировину очищають, розпускають на волокна, додають захисні елементи. Уже на цьому етапі в папір закладають водяні знаки, захисні волокна, нитки. Один пачос бавовняного волокна важить близько 185 кг — із нього виходить певна кількість паперу для банкнот.
Після виготовлення папір перевозять до Києва. Там починається друк. Використовують кілька технологій:
- орловський офсетний друк (райдужний);
- інтагліо (рельєфний глибокий друк);
- нумерація;
- нанесення голограм і інших елементів.
Кожна банкнота проходить кілька стадій друку, контролю якості і автоматичної обробки. Верстати друкують десятки банкнот за секунду, але сам процес підготовки однієї партії займає багато часу через суворі стандарти.
За досвідом спілкування з людьми, які бували на екскурсіях (а їх інколи організовують для журналістів і фахівців), найбільше вражає саме контроль. Будь-яка невідповідність — і лист іде в брак. Гроші не прощають помилок.
Як карбують монети
Монетний двір — окремий цех. Тут працюють гідравлічні преси німецьких фірм Gräbener і Schuler, копіювально-гравірувальні машини. Річна потужність — близько мільярда обігових монет і до мільйона пам’ятних та інвестиційних.
Процес починається з заготовок (кружків потрібного діаметра і товщини). Їх карбують під високим тиском. Для пам’ятних монет використовують дорогоцінні метали — золото, срібло. Для обігових — сплави.
Окрім монет, двір виготовляє державні нагороди — ордени, медалі, нагрудні знаки. За роки роботи зробили понад 10 мільйонів таких виробів різних найменувань.
Цікавий нюанс: першу пам’ятну монету українського карбування — золоту «Київський псалтир» номіналом 100 гривень — випустили 1998 року.
Скільки грошей уже надрукували
За 32 роки роботи Банкнотно-монетний двір:
- надрукував майже 30 мільярдів банкнот;
- відкарбував понад 13 мільярдів розмінних і обігових монет;
- зробив понад 20 мільйонів пам’ятних та інвестиційних монет;
- виготовив понад 10 мільйонів державних нагород;
- виробив близько 50 тисяч тонн банкнотного і захищеного паперу.
Цифри вражають. Але важливо розуміти: не всі ці банкноти зараз в обігу. Багато зношених уже знищили. Національний банк постійно вилучає старі купюри і замінює їх новими. Саме тому друк іде майже безперервно — не для того, щоб «накачати» економіку готівкою, а щоб підтримувати якість грошової маси в обігу.
Станом на останні дані в обігу перебувало понад 2,6 мільярда гривневих банкнот і близько 15 мільярдів монет.
Захист гривні від підробок
Українська гривня захищена на рівні провідних світових валют. Понад 20 елементів захисту. Приблизно половину закладають уже під час виготовлення паперу:
- багатотонові водяні знаки;
- захисні волокна (видимі і невидимі);
- захисна стрічка;
- мікротекст;
- рельєфні елементи;
- голографічні елементи;
- спеціальні фарби, що змінюють колір;
- ультрафіолетові мітки.
Сучасні банкноти четвертого покоління мають ще вищий рівень захисту. НБУ регулярно оновлює дизайн і технології саме для того, щоб ускладнити життя фальшивомонетникам.
У практиці помічав, що багато людей перевіряють лише водяний знак і рельєф. А насправді варто дивитися на кілька елементів одразу. Підробники рідко відтворюють усе ідеально.
Чим відрізняється друк банкнот від емісії грошей
Тут часто плутанина. Коли говорять «НБУ друкує гроші», мають на увазі зовсім різне.
Фізичний друк банкнот — це заміна зношених купюр і забезпечення банків готівкою. Банки привозять старі банкноти, отримують нові, а еквівалентну суму списують з їхніх рахунків у НБУ. Грошова маса при цьому не збільшується.
Справжня емісія (створення нових грошей) відбувається переважно в безготівковій формі:
- коли НБУ купує іноземну валюту (наприклад, від міжнародних партнерів) і випускає гривню;
- коли кредитує банки;
- у виняткових випадках — коли викуповує державні облігації.
Пряме фінансування бюджету через «друкарський верстат» НБУ з 2022 року не використовує. Це принципова позиція.
Тому коли чуєте «друкують гроші» — завжди уточнюйте, про що саме йдеться. Про папір і фарбу чи про збільшення грошової маси.
Чи можна відвідати виробництво
Звичайним громадянам зайти на територію Банкнотно-монетного двору майже нереально. Це режимний об’єкт із високим рівнем безпеки. Іноді організовують прес-тури для журналістів, інколи — екскурсії для фахівців.
Зате можна відвідати Музей грошей Національного банку. Там показують історію гривні, зразки банкнот різних поколінь, процес захисту і навіть деякі етапи виробництва (у вигляді експонатів і відео). Музей розташований у головній будівлі НБУ на Інститутській. Це цікаво і дає добре уявлення про те, як народжуються гроші.
За спостереженнями, після відвідування музею люди починають зовсім інакше ставитися до звичайної купюри в гаманці. Вона вже не просто папірець, а результат складної технологічної і захисної роботи.
Що варто знати наостанок
Гроші в Україні друкують у Києві на Банкнотно-монетному дворі Національного банку. Папір — у Малині. Це повний національний цикл, який створили в 90-х роках і який працює досі, навіть в умовах війни. У березні 2022-го, коли Київ був під загрозою, виробництво швидко відновили — бо готівка потрібна завжди.
Якщо хочете глибше розібратися в темі — зайдіть на офіційний сайт Національного банку, подивіться розділ про гривню і нумізматичну продукцію. Або відвідайте Музей грошей. Там багато відповідей, які не вмістяться в жодну статтю.
А звичайну купюру наступного разу потримайте довше. За нею стоїть цілий завод, десятки технологій захисту і тридцять років незалежного виробництва.