Самозайнята особа це статус, який відкриває двері до офіційної роботи «на себе» без класичного найму. У сучасних умовах багато українців обирають саме такий формат: адвокати, нотаріуси, лікарі, архітектори, аудитори чи викладачі. Він дає можливість самостійно планувати доходи, контролювати витрати й залишатися повноправним учасником податкової та соціальної систем.
Поняття закріплене в Податковому кодексі України і охоплює дві основні категорії — фізичних осіб-підприємців та тих, хто провадить незалежну професійну діяльність. Головна умова проста: людина не є найманим працівником у межах цієї діяльності. Саме тому статус став популярним серед фахівців вільних професій, які цінують незалежність і водночас хочуть легалізувати доходи.
У 2026 році правила залишаються стабільними, але з урахуванням актуальних ставок податків і мінімальної заробітної плати. Розібратися в нюансах варто кожному, хто планує працювати самостійно або вже має такий досвід. Далі — детальний розбір усіх аспектів: від правового визначення до практичних розрахунків і порівняння з іншими формами зайнятості.
Правове визначення самозайнятої особи
Згідно з підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, самозайнята особа — це платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником у межах цієї підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність включає участь у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, а також роботу лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів. До переліку входять і особи, зайняті релігійною (місіонерською) діяльністю, та іншою подібною. Важливе обмеження: така особа не повинна бути працівником або фізичною особою-підприємцем (за винятком випадку, передбаченого пунктом 65.9 статті 65 Кодексу) і може використовувати найману працю не більше ніж чотирьох фізичних осіб.
Самозайнята особа — це узагальнюючий термін, який охоплює і ФОП, і незалежних професіоналів. Кожен ФОП є самозайнятою особою, але не кожна самозайнята особа обов’язково має статус підприємця.
Ця конструкція дозволяє державі чітко розрізняти найману працю і самостійну діяльність. Для податкових органів важливо, щоб дохід надходив від особистої праці фахівця, а не від підпорядкування роботодавцю. Саме тому статус дає право самостійно нараховувати, утримувати й сплачувати податки, а також формувати страховий стаж через єдиний соціальний внесок.
Відмінності між самозайнятою особою та ФОП
Багато хто плутає ці поняття, і це зрозуміло: вони тісно пов’язані. Проте різниця принципова. ФОП — це підприємець, який може займатися майже будь-якою господарською діяльністю в межах обраних КВЕДів. Самозайнята особа в частині незалежної професійної діяльності обмежена конкретним переліком професій, який визначає Кодекс.
Оподаткування теж відрізняється. ФОП має вибір між спрощеною системою (єдиний податок) і загальною. Особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, як правило, працює на загальній системі й сплачує податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з чистого доходу. ЄСВ обов’язковий в обох випадках, але база нарахування може відрізнятися.
| Критерій | ФОП | Самозайнята особа (незалежна професійна діяльність) |
|---|---|---|
| Сфера діяльності | Майже будь-яка в межах КВЕД | Обмежений перелік професій |
| Реєстрація | Через «Дію» або державного реєстратора | Спочатку професійний дозвіл, потім заява до податкової |
| Оподаткування | Єдиний податок або загальна система | 18 % ПДФО + 5 % військовий збір з чистого доходу |
| Наймані працівники | Залежить від групи | Не більше 4 осіб |
| Облік | Книга доходів або повна бухгалтерія | Облік доходів і документально підтверджених витрат |
Дані таблиці сформовані на основі Податкового кодексу України та роз’яснень Державної податкової служби. Для багатьох фахівців саме незалежна професійна діяльність стає єдиним легальним варіантом, бо окремі закони (наприклад, про нотаріат) прямо забороняють підприємницьку діяльність.
Хто може стати самозайнятою особою
Перелік професій чітко окреслений. Якщо ви адвокат, приватний нотаріус, арбітражний керуючий, приватний виконавець, аудитор, інженер-проектувальник чи архітектор — шлях відкритий. Лікарі, які працюють у приватній практиці, також підпадають під цю категорію. Творчі та освітні фахівці — письменники, художники, викладачі — можуть реєструватися, якщо діяльність відповідає критеріям незалежності.
Важливо: особа не повинна бути найманим працівником саме в цій сфері. Паралельна робота за трудовим договором в іншій галузі не заборонена. Наймана праця обмежена чотирма особами. Якщо потрібно більше персоналу — доведеться обирати статус ФОП або створювати юридичну особу.
У практиці часто виникають питання щодо суміщення. Фізична особа, зареєстрована як підприємець і водночас провадить незалежну професійну діяльність, обліковується як ФОП з відповідною ознакою. Це зручно, бо дозволяє вести обидва напрями під одним обліковим номером.
Як зареєструватися самозайнятою особою
Процедура залежить від того, чи йдеться про ФОП, чи про незалежну професійну діяльність. Для підприємців все просто: державна реєстрація через портал «Дія» або центр надання адміністративних послуг. Після внесення запису до Єдиного державного реєстру податкова автоматично бере особу на облік.
Для незалежної професійної діяльності спочатку потрібно отримати свідоцтво, сертифікат або дозвіл у відповідному уповноваженому органі. Це може бути кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, Міністерство юстиції для нотаріусів, органи архітектурно-будівельного контролю тощо. Після отримання документа протягом десяти календарних днів особа зобов’язана подати до контролюючого органу за місцем постійного проживання заяву за формою № 5-ОПП і копію підтверджувального документа.
Документи можна подати особисто, через представника, рекомендованим листом з описом вкладення або в електронній формі. Податкова бере на облік у день отримання заяви. Довідка про взяття на облік видається безоплатно. Якщо строк дії дозволу обмежений, у довідці це відображається.
Після реєстрації варто відкрити окремий банківський рахунок для професійної діяльності. Це спрощує облік і підвищує довіру контрагентів. Багато банків пропонують спеціальні тарифи саме для самозайнятих осіб.