Колаборація це свідома співпраця громадянина з ворогом чи окупаційною владою на шкоду власній державі. У сучасній Україні це поняття набуло чіткого правового змісту після початку повномасштабної агресії. Воно вже не звучить абстрактно — за ним стоять конкретні дії, які підривають суверенітет, територіальну цілісність і безпеку країни.
Слово прийшло з французької — collaboration означає просто «співпраця». Але після Другої світової війни воно отримало різко негативне забарвлення. У Франції так називали тих, хто працював із нацистською адміністрацією режиму Віші. Згодом термін поширився на всі країни, де населення допомагало окупантам. В українській мові «колаборація» і «колабораціонізм» стали майже синонімами саме в цьому значенні.
Сьогодні в Україні колабораційна діяльність — окремий склад кримінального правопорушення. Вона відрізняється від державної зради, хоча часто межує з нею. Головна різниця — у масштабі та характері дій: колаборація переважно відбувається на тимчасово окупованих територіях і полягає у співпраці з окупаційною адміністрацією.
Історичне коріння поняття
Термін активно увійшов у політичний лексикон під час Першої світової війни, але справжнього емоційного навантаження набув у 1940–1945 роках. Французький маршал Філіпп Петен закликав до співпраці з Німеччиною, і саме тоді collaborationism став синонімом зради. Історики виділяють кілька рівнів: від побутової взаємодії до ідеологічної підтримки окупантів.
В Україні під час Другої світової війни явище також існувало. Частина населення працювала в окупаційних адміністраціях, служила в поліції чи пропагандистських структурах. Радянська історіографія часто узагальнювала всі такі випадки під ярликом «колабораціонізм», не розрізняючи добровільну і вимушену співпрацю. Сучасні дослідники підкреслюють: справжній колабораціонізм — це усвідомлений вибір на користь ворога.
Після 2014 року і особливо після лютого 2022-го поняття повернулося з новою силою. Законодавці швидко відреагували: 3 березня 2022 року Верховна Рада ухвалила закон, яким Кримінальний кодекс доповнили статтею 111-1 «Колабораційна діяльність».
Що саме вважається колабораційною діяльністю
Стаття 111-1 містить вісім частин, які описують різні форми співпраці. Найлегші — публічне заперечення агресії або заклики підтримати державу-агресора. Тяжчі — зайняття керівних посад в окупаційних органах, участь у псевдовиборах, служба в незаконних збройних формуваннях.
Важливо розуміти межу. Просте виконання професійних обов’язків на окупованій території (лікар, учитель, комунальник), якщо людина не пропагує ворожу ідеологію і не допомагає окупантам знищувати українську ідентичність, зазвичай не кваліфікується як колаборація. Кримінальна відповідальність настає лише за добровільні, усвідомлені дії, спрямовані на підтримку окупаційного режиму.
Ключова ознака колаборації — наявність умислу завдати шкоди Україні. Без цього елементу діяння не утворює складу злочину.
Експерти виділяють кілька основних видів:
- інформаційний — публічні заклики, пропаганда, заперечення агресії;
- адміністративний — робота в незаконних органах влади;
- економічний — передача ресурсів, ведення бізнесу з окупантами;
- освітній і культурний — впровадження стандартів держави-агресора в школах і закладах культури;
- силовий — служба в окупаційній поліції, судах чи збройних формуваннях.
Кожен із цих видів має свою санкцію і різний ступінь суспільної небезпеки. Судова практика показує, що найбільше вироків ухвалюють саме за адміністративну та економічну співпрацю.
Яке покарання передбачене законом
Санкції за статтею 111-1 варіюються від обмеження прав до довічного ув’язнення. Ось як розподілені основні види відповідальності:
| Частина статті | Основні дії | Покарання |
|---|---|---|
| Ч. 1 | Публічне заперечення агресії, заклики до підтримки | Позбавлення права обіймати посади на 10–15 років |
| Ч. 2 | Зайняття некерівної посади в окупаційних органах | Позбавлення права на 10–15 років, можлива конфіскація |
| Ч. 3 | Пропаганда в закладах освіти | До 3 років позбавлення волі або виправні роботи |
| Ч. 4 | Передача ресурсів, господарська діяльність з агресором | 3–5 років позбавлення волі, конфіскація |
| Ч. 5–7 | Керівні посади, участь у силових структурах, псевдовибори | 5–15 років позбавлення волі |
| Ч. 8 | Дії, що спричинили загибель людей | 15 років або довічне ув’язнення |
Дані згідно з Кримінальним кодексом України та аналітичними звітами правозахисної організації ZMINA.
У 2025 році суди ухвалили найбільше вироків саме за частиною п’ятою — зайняття керівних посад. Це свідчить про те, що правоохоронці зосереджуються на тих, хто активно будував окупаційну владу.
Статистика та динаміка справ
З початку повномасштабного вторгнення в Україні зареєстровано понад десять тисяч кримінальних проваджень за статтею 111-1. Більшість із них стосується територій, які перебували чи перебувають під окупацією: Луганська, Харківська, Донецька, Херсонська області.
Останніми роками кількість нових проваджень зменшується. У 2025 році обліковано 1714 правопорушень — майже на 30 % менше, ніж у 2024-му. Це пояснюється як стабілізацією лінії фронту, так і тим, що основні факти вже зафіксовані. Станом на кінець 2025 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень значилося понад 3100 вироків.
Більшість справ розслідує Служба безпеки України. Державне бюро розслідувань також веде сотні проваджень, особливо щодо посадовців.
Правозахисники звертають увагу на проблеми застосування статті. Іноді під підозру потрапляють люди, які просто намагалися вижити в окупації. Судова практика поступово уточнює критерії добровільності, але питання залишається чутливим.
Чим колаборація відрізняється від звичайної співпраці
В англійській мові collaboration часто означає нейтральну спільну роботу — бізнес-партнерство, мистецький проєкт, наукове дослідження. В українській мові це значення майже не прижилося. Словник української мови прямо ототожнює «колаборацію» з «колабораціонізмом». Тому коли маркетологи говорять про «колаборацію брендів», вони фактично використовують слово в невластивому йому в українській традиції сенсі.
Юристи і історики радять розрізняти терміни. «Співпраця» — нейтральне поняття. «Колаборація» і «колабораціонізм» — завжди з відтінком шкоди державі. «Колабораційна діяльність» — конкретний правовий термін, закріплений у Кримінальному кодексі.
Ця різниця важлива не лише для юристів. Вона допомагає суспільству не змішувати вимушену адаптацію до окупації з умисною зрадою. Людина, яка залишилася на окупованій території і продовжувала лікувати хворих чи вчила дітей українською, не є колаборантом. Колаборант — той, хто свідомо допомагав ворогу зміцнювати свою владу.
У нашій практиці ми бачимо, що чітке розуміння цієї межі зменшує кількість помилкових підозр і водночас не дає справжнім зрадникам уникнути відповідальності.
Колаборація це явище, яке супроводжує майже кожну війну. В українських реаліях 2022–2026 років воно отримало конкретне законодавче визначення і жорстку систему покарань. Знання цих норм допомагає і громадянам, і правоохоронцям краще орієнтуватися в складних умовах воєнного часу. Закон захищає тих, хто залишився вірним Україні, і карає тих, хто свідомо став на бік ворога.
About the Author
